ПЛАСТИ́НЧАСТИЙ, а, е. Який складається з пластинок, має пластинки. В могилах IV ст. до н. е. знаходять грецькі суцільні кіраси або пластинчасті панцирі з наплічниками (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 144);
// Який має форму, вигляд пластинки. Пластинчасті кристали.
▲ Пластинчасті гриби — гриби, що мають з нижньої сторони шапки радіально розміщені пластинки.
ПЛАСТИНЧАСТИЙ
Тлумачення слова