ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, чол., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості. Застосування глини як в’яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (Архітектура і будівництво, 2, 1955, 24).
ПЛАСТИФІКАТОР
Тлумачення слова