ПЛАСТІВЦІ́, ів, мн. (одн. пластівець, вця, чол.).
1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого. Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на, стінках колби густими пластівцями (Мікробіологічний журнал, XXII, 1, 1960, 17);
// Що-небудь схоже на такі клапті. Лапаті пластівці снігу заліплюють очі (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 293).
2. Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен. Кукурудзяні пластівці.