ПЛА́ЩИК, а, чол. Зменш.-пестл. до плащ. Панич поклав портфель на піаніно і поміг Насті скинути плащика (Леся Українка, III, 1952, 582); Накинувши на плечі коротенький плащик сеньйори Грачіолі й перевіривши свій пістолет, Доріс вислизнула з будинку (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 546).
ПЛАЩИК
Тлумачення слова