ПЛАНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 16).
ПЛАНИЦЯ
Тлумачення слова
ПЛАНИ́ЦЯ, і, жін., діал. Частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі. Він відсунув планицю, що правила замість воріт (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 16).