ПЛАНУВАЛЬНИК 1, а, чол. Фахівець із планування (див. планування 1); той, хто займається плануванням.
ПЛАНУВАЛЬНИК 2, а, чол. Механічне знаряддя для вирівнювання поверхні ґрунту (поливних, зрошуваних ділянок і т. ін.). Перед останньою культивацією поверхню ґрунту вирівнюють тракторним планувальником (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 401).