ПЛАНКТО́Н, у, чол., біол. Сукупність дуже дрібних рослинних і тваринних організмів, що населяють товщу води і через брак чи слабкість органів руху пасивно переносяться течією. Брали [океанологи] планктон, вивчали циркуляцію вод (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 198); Планктон — це їжа для дрібних жителів моря: рачків, молюсків, морських черв’яків (Знання та праця, 2, 1966, 3).
ПЛАНКТОН
Тлумачення слова