ПЛАКСИ́ВИЦІ, виць, мн. (одн. плаксивиця, і, жін.), розм. Хвороблива плаксивість (звичайно у дітей). [Герцик:] Все плаче [панна]. [Полковник:] Плаче? Плаксивиці напали? (Марко Кропивницький, V, 1959, 496); Не хотілося [йти] кажу, та почула, що в неї дитинка плаче, а я ж від тієї плаксивиці перша знахарка (Любов Яновська, I, 1959, 84).
ПЛАКСИВИЦІ
Тлумачення слова