ПЛА́ХТА, и, жін.
1. Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини. Продай, милий, дві телички, Та справ мені дві спіднички, Щоб я в плахті не ходила, Щоб я людей не смішила (Павло Чубинський, V, 1874, 1074); Жінка забажа льону, щоб сорочки прясти.. та дочкам плахіт або свит (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 9); За два роки Марина надбала повну скриню всякого добра: і платків, і рушників, і юпок, і плахот, ще й кожушанку добру (Панас Мирний, III, 1954, 68); Вдарив у гарячі ніздрі прілий запах.. кашемірових хусток і гарусових червоних плахт (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 46).
2. Картата декоративна тканина. Сьогодні в торговельну сітку відправлено чергову партію продукції — 7 тисяч метрів плахти (Вечірній Київ, 22.XI 1958, 1).
3. Покривало або килим з такої тканини. Внизу під портретом на підвіконні, застеленому картатою плахтою, розкладено книжки (Андрій Головко, II, 1957, 450); Біля стіни стояло ліжко.., над ліжком на стіні барвиста плахта (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 285); * У порівняннях. Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, — навкруги розляглись (Леся Українка, I, 1951, 14); Котились густі клуби пилу, осідаючи сірою плахтою по снігу (Іван Франко, III, 1950, 270).