ПЛА́ЦИК, а, чол., діал. Зменш. до плац 2. На горі.. вхід на маленьку площину, огороджену штахетами. Посередині цього плацика, засадженого молодими щепами, зеленіє вкрита травою висока могила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 44).
ПЛАЦИК
Тлумачення слова