ПЛАЧИ́НДА, и, жін. Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога. Він.. майже нічого не їв, тільки пережував плачинду.. та ковтнув склянку зельтерської з сиропом (Юрій Смолич, V, 1959, 39).
ПЛАЧИНДА
Тлумачення слова