ПЛА́ЧНИЦЯ, і, жін., заст., рідко. Плакальниця. Недалеко походу предивний танець тіні і голосіння двох плачниць (Ольга Кобилянська, II, 1956, 219); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця, і тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу (Андрій Головко, II, 1957, 319).
ПЛАЧНИЦЯ
Тлумачення слова