ПХИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пхикати. Дитина ще тільки пхикнути збирається, а мати вже на сторожі (Іван Сенченко, Опов., 1959, 157); — Пхе! пхе! — пхикнула.. цариця і налила в хусточку пахощів та й притулила хусточку до носа (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 27).
ПХИКНУТИ
Тлумачення слова