ПІЖИТИ

ПІ́ЖИТИ, жу, жиш. недок., розм.

1. тільки 3 ос. неперех. Дуже лити (про дощ). Дощ ніжить.

2. перех. і без додатка. Бити кого-небудь або один одного. Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір’я летить (Словник Грінченка).