ПІЖО́Н, а, чол., розм. Те саме, що дженджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська… (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 80); — Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Вадим Собко, Граніт, 1937, 138).
ПІЖОН
Тлумачення слова