ПІВЖИТТЯ́, невідм., сер.
1. Половина життя. — Він був революціонер… Півжиття провів у тюрмах… Зазнав багато горя (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206); Півжиття не пошкодував би Світличний, аби тільки довідатись, де зараз Гайдук! (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 292).
2. перен. Неповноцінне життя; животіння. Жити — або не жити.. Не хочу сонного життя… півжиття (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 254).