ПІВВІКОВИ́Й, а, е. Який існує, триває і т. ін. піввіку. Піввіковим досвідом доведено, що сила комуністичного руху — у вірності марксизмові-ленінізмові (50 років Жовтневої революції, 1967, 57);
// Який буває, відбувається і т. ін., коли минає піввіку. Нині вся діяльність Спілки художників України розгортається під Знаком підготовки до піввікового ювілею нашої першої у світі Радянської держави і 100-річчя з дня народження В. І. Леніна (Мистецтво, 4, 1966, 2).
ПІВВІКОВИЙ
Тлумачення слова