ПІВТІ́НЬ, і, жін., рідко. Негуста, слабка тінь; слабко освітлена поверхня або простір. Молочна ясність цієї ночі била в незавішене вікно Начкової спальні, так, що всі предмети в ній, хоча в півтіні, але виразно вирисовувались перед його очима (Іван Франко, VI, 1951, 245); Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 117).
ПІВТІНЬ
Тлумачення слова