ПІВСО́ТНЯ, і, жін. Кількість з п’ятдесяти осіб, предметів і т. ін.; половина сотні. Не було ще йому й сорока років, а видавалося, що мав їх із півсотні (Борис Грінченко, II, 1963, 353); Ось передо мною близько півсотні поезій, присвячених С. М. Кірову (Павло Тичина, III, 1957, 22); Артем одвів своїх бійців кроків за півсотню від залишених саней і наказав залягти впоперек шосе (Андрій Головко, II, 1957, 569);
// розм. П’ятдесят карбованців грошей. [Храпко (ліче гроші):] Оце сотня… раз!.. А це півсотні. Ще тринадцять рублів (Панас Мирний, V, 1955, 140); Коня сторгував [Карпо] у Іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців. Півсотні оддав уже (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 303).
ПІВСОТНЯ
Тлумачення слова