ПІВСЛОВЕЧКА

ПІВСЛОВЕ́ЧКА, невідм., сер. Зменш.-пестл. до півслова. Вже послинила [Дарка] краї конверта, вже рукою прибила, а Лідка все ще не знає, що в цьому листі й півсловечка скарги немає (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 87).
♦ Ні півсловечка — те саме, що Ні півслова (див. півслова). У цій книжці «Серед степів» цензура не зробила аніякісінької заборони, — ні слова, ні півсловечка Навіть не зачеркнула (Панас Мирний, V, 1955, 410); Хоч [би] півсловечка — те саме, що Хоч [би] півслова (див. півслова). — Що ж ти мовчиш?.. Промов до мене хоч півсловечка (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 45).