ПІВШЛЯ́ХУ, невідм., чол. Середина відстані між чим-небудь; середина шляху. На півшляху до домівки вони стріли перехвильовану маму, яка бігла на завод у пошуках сина (Юрій Яновський, II, 1954, 113); * Образно. [Музиченко:] Ви довели сина до півшляху і кинули його на роздоріжжі (Марко Кропивницький, IV, 1959, 228); На півшляху Гриця перестріла Глафіра з малям на руках (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 72).
ПІВШЛЯХУ
Тлумачення слова