ПІВПА́РУБОК, бка, чол., розм. Хлопець-підліток. Гайдамаки понад яром З шляху повернули. Наганяють півпаробка [півпарубка]. Хлопець у свитині Полатаній, у постолах; На плечах торбина (Тарас Шевченко, I, 1963, 116); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 46).
ПІВПАРУБОК
Тлумачення слова