ПІВМО́РОК, у, чол., рідко. Те саме, що напівморок. Крізь півморок шахти душний.. Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: «стук» (Павло Грабовський, I, 1959, 168); В кімнаті півморок, бо горить лише настільна лампа, прикрита якоюсь тканиною (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 471); Лягла [Голда] в ліжко, заплющила очі і ніби поринула у півморок, у забуття (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 214).
ПІВМОРОК
Тлумачення слова