ПІВМІЗИНЦЯ

ПІВМІЗИ́НЦЯ, невідм., чол., розм. Половина мізинця (у 1 знач.).
♦ [Ані] на півмізинця — у найменшій мірі, дуже мало. Я, добродію, артист, перш усього артист, і не схибив я перед українським театром ані на півмізинця… (Збірник про Кропивницького, 1955, 366).