ПІВКІЛЬЦЕ́, я, сер.
1. Половина кільця.
2. у знач. присл. півкільцем, півкільцями. У вигляді півкільця, півкілець. На околиці міста, охоплюючи його півкільцем з флангів, били в небо вогнем, димом і гарячим газом металургійні і хімічні заводи (Вадим Собко, Справа.., 1959, 4); Впираючись в уступ, стружка обламується .. півкільцями і вилітає із заокруглення [різця] (Різальні інструменти.., 1959, 54).