ПІВХА́ТИ, невідм., жін. Половина хати як будівлі. Він мав лише півхати і дві грядки в городі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 193); [Василина:] До нас підете. Півхати вам, а на другій половині я і мати (Олександр Корнійчук, II, 1955, 206);
// Половина хати як кімнати. Катерина засвітила каганець, і він, поставлений на край стола, освітив півхати (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 73);
// Половина господарства окремої сім’ї. — Хлопчик — то прибуток на хазяйстві. А дівчина — кат зна що. Піде — і півхати з собою потягне (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524).
ПІВХАТИ
Тлумачення слова