ПІВГОЛИЙ

ПІВГО́ЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівголий. Широкий степ — його [волоха] постіль; Кругом стіна — із небом гори; Нежатий хліб, жебрана сіль; Півголий сам, а діти — голі (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Полум’яні листки повільно зривалися з півголих гілок (Олесь Донченко, VI, 1957, 506).