ПІВГОДИ́НКИ, невідм., жін. Пестл. до півгодини. Умовляв [математик] одного ученика, що не хтів тихо сидіти: «та посидьте ж, Корраді, ще півгодинки тихо..» (Леся Українка, V, 1956, 403); Ганнуся нізащо не хотіла, навіть на півгодинки, розлучатись із своєю Олесею (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 131).
ПІВГОДИНКИ
Тлумачення слова