ПІВДИТЯ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівдитячий. Ні сила всевладна життєвої змови, Ні всепереможні потоки часу Не владні згасити твоєї розмови, Ні вбити твою півдитячу красу (Леонід Первомайський, II, 1958, 330); Просте личко у хустині білій, Тоненькі руки, злото довгих вій І голос, півдитячий і несмілий, Пронеслись тінню у душі моїй (Максим Рильський, I, 1960, 135).
ПІВДИТЯЧИЙ
Тлумачення слова