ПІВДЮ́ЖИНИ, невідм., жін. Шість однакових, однорідних предметів, шість штук; половина дюжини або неповна дюжина. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Леся Українка, V, 1956, 245); — Та дай боже вам, — додала літня медсестра, — діточок хоч з півдюжини! (Андрій Головко, I, 1957, 479).
ПІВДЮЖИНИ
Тлумачення слова