ПІВДЕ́НЦІ, ів, мн. (одн. південець, нця, чол.; південка, и, жін.). Мешканці півдня (див. південь 2). Південець, він ще ніколи не бачив лісу (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 167); Південці двічі мало не захопили Вашінгтон, але північанам удалося відбитися (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 186).
ПІВДЕНЦІ
Тлумачення слова