ПІТНИ́К, а́, чол. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25—30 хв. протягом 2—3 днів (Конярство, 1957, 117); Він ізліз поправити підпругу й замість того перестелив пітника (Юрій Яновський, I, 1958, 148).
ПІТНИК
Тлумачення слова