ПІТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Укриватися потом. Кукулик совався на кріслі, червонів, пітнів (Павло Загребельний, День.., 1964, 328); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 3).
2. тільки 3 ос. Укриватися краплями осілої пари; запотівати. Катря аж лицем притулилась до скла, щоб розглянути.. Але від дихання пітніє скло — затуманює все (Андрій Головко, II, 1957, 386).