ПІСТОЛЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до пістолет. — Назад, пане обер-лейтенант! — почув він за спиною владний голос. Повернувся і побачив спрямоване на себе пістолетне дуло (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 186);
// Признач. для стрільби з пістолета. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (Олесь Гончар, III, 1959, 89).
ПІСТОЛЕТНИЙ
Тлумачення слова