ПІСТ, посту, чол. За церковними правилами — невживання скоромної їжі. Вона худла і блідла, чуючись трохи ослабленою від посту при важкій праці у школі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); В сиву давнину.. тут оселився пустельник, який проводив час у молитві й пості (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 264);
// Період невживання скоромної їжі. Мій хлопець цілий піст носив в поле в торбині хліб та цибулю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18); Всі були дома, бо в церкву від них ніхто ж не ходив — «безбожники». Ще мати хоч у піст таки говіє раз (Андрій Головко, II, 1957, 121).
Великий піст див. великий.
ПІСТ
Тлумачення слова