ПІСО́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пісок 1;
// Для якого використовують пісок. На столі канделябр, розп’яття, пісочний годинник, великі книги, папери (Іван Кочерга, I, 1956, 117); Пісочні ванни;
// Який живе або росте в піску, пісках. Пісочні оси;
// Кольору піску; сірувато-жовтий. Пісочне пальто.
2. Крихкий, розсипчастий (про печиво, тісто). Пісочне печення — крихке, розсипчасте у вигляді крендельків, батончиків, коржиків (Українські страви, 1957, 335).