ПІСКУВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі пісок. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (Нечуй-Левицький, II, 1956, 217); Пахне тополя,.. пахне цвіт абрикоса, яблуні, вишні, пахне сама земля — чорна, глиниста, піскувата — кожна скиба на свій аромат (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 77);
// У ґрунті якого є певний домішок піску. В глибині сцени річка з пологим піскуватим берегом (Леся Українка, II, 1951, 45); Старовинне село в долині мальовниче огортала степова річечка з прозорою водою й піскуватим дном (Іван Ле, В снопі.., 1960, 128).
ПІСКУВАТИЙ
Тлумачення слова