ПІЩИ́НКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до піщина. — Один перелічує шибки у вікні, а друга лічить піщинки на долівці (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 340); * У порівняннях. В безмежному просторі здійснюють свій закономірний рух міріади небесних тіл. І серед них, наче піщинка в океані, — Земля (Наука і життя, 9, 1961, 11).
2. перен. Мало помітна людина. Хто чесний і прямий, Хай буде він піщинкою на світі, Він знайде тут і шану, й супокій, До нього зорі склоняться в привіті (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 336).