ПІРИ́Т, у, чол. Мінерал жовтого кольору у вигляді зернистих мас з металевим блиском, що являє собою сполучення заліза з сіркою; сірчаний або залізний колчедан. Горіння буває тоді, коли у шарах гірських порід є багато мінералу піриту, що окислюється при доступі повітря і води, виділяючи багато тепла (Про вулкани і землетруси, 1955, 21); Прикрасили [мармур].. кристали піриту (Михайло Стельмах, II, 1962, 56).
ПІРИТ
Тлумачення слова