ПІРОКСЕН

ПІРОКСЕ́Н, у, чол. Вивержений породоутворюючий мінерал класу силікатів магнію, заліза і кальцію. Прикладом диференціації речовини в межах оболонки [Землі] може бути реакція, що проходить в силікаті магнію, при можливій суміші 65 процентів олівіну та 35 процентів піроксену і температурі 1000—1200 градусів (Наука і життя, 1, 1957, 25); Піроксени. До цієї групи належать мінерали різного походження і дуже різноманітні за хімічним складом (Курс загальної геології, 1947, 58).