ПІР’Ї́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до пір’їна. Довгим дзьобом почала [чайка] перебирати пір’їнки на хворому крилі (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 31); * У порівняннях. На мить їй здалося, що вона стала легка, як пір’їнка (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 6).
ПІР’ЇНКА
Тлумачення слова