ПІПЕ́ТКА, и, жін. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (Загальний догляд за хворими, 1957, 164); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа… (Степан Олійник, Вибр.. 1959, 258).
ПІПЕТКА
Тлумачення слова