ПІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що пінистий. Лютуючи від невдачі, котить [Дніпро] назад свою піняву хвилю (Панас Мирний, I, 1954, 347); Каламутні струмки, ревучі й піняві, високо стрибали через каміння (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 86); Андрій наспіх випив кухоль пінявого бочкового пива (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 243).
ПІНЯВИЙ
Тлумачення слова