ПІНЦЕ́Т, а, чол. Різновид пружинистих щипців, що використовується в медицині і техніці для захоплення малих, крихких і т. ін. предметів. Пінцет юним ботанікам необхідний для занять при препаруванні квіточок (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 234); В білому фартусі і з блискучим пінцетом в руці вона була схожа на лікаря (Олесь Донченко, V, 1957, 238).
ПІНЦЕТ
Тлумачення слова