ПІЛСУ́ДЧИК, а, чол. У 1926—1935 рр. — той, хто поділяв погляди фашистського диктатора Польщі Пілсудського, запроваджував його політику. — Я не годен забути, що так же страшно кричали середодня і люди, коли ті пілсудчики били їх торік у дворі шомполами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 358); Утиски пілсудчиків, переслідування урядовцями панської Польщі всього прогресивного створювали важкі умови для передових західноукраїнських діячів (Історія української літератури, I, 1954, 690).
ПІЛСУДЧИК
Тлумачення слова