ПІЛОТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до пілотувати. 16 червня 1963 року на орбіту супутника землі був виведений космічний корабель «Восток-6», уперше в світі пілотований жінкою — Валентиною Володимирівною Терешковою (Наука і життя, 11, 1967, 17).
2. у знач. прикм. Признач. для пілотування. Космічні кораблі «Союз» характеризують новий етап у розвитку пілотованих апаратів (Вечірній Київ, 18.XI 1968, 3).