ПІХОТИНЕЦЬ

ПІХОТИ́НЕЦЬ, нця, чол. Той, хто служить у піхоті. Палали машини, піхотинці перебігали по полю, ховаючись за танками (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 437); Окопи, що були наспіх зроблені лопаткою піхотинця і вистелені кукурудзяним бадиллям чи травою, ..нагадували про те, що звідти недавно піднявся боєць (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 185).
▲ Морський піхотинець — той, хто служить у морській піхоті. Від флотського у нього лишились тільки тільник та пояс. Це, згідно з наказом, лишили всім морським піхотинцям (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 137).