ПІЇ́ТА, и, чол., книжн., заст. Те саме, що піїт. Хай досі сниться іншому піїті Шалений брязкіт кинутих шабель… (Павло Грабовський, I, 1959, 175); В цей час закоханий, піїта, байдужим буть не можу я. Нехай.. на спів нового єзуїта лунає відповідь моя! (Володимир Сосюра, I, 1957, 395).
ПІЇТА
Тлумачення слова