ПІЇ́Т, а, чол., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 46).
ПІЇТ
Тлумачення слова
ПІЇ́Т, а, чол., книжн., заст. Поет. Піїти в одах вихваляли Войну [війну] й царицю (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); І він, піїт з принишклої Полтави, Замість печалі дарував нам сміх (Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 46).