ПІГМЕ́НТНИЙ, а, е, спец.
1. Прикм. до пігмент. Вивчали [дослідники] пороги насиченості пігментних кольорів (Радянська психологічна наука.., 1958, 13); У безбарвній протоплазмі хламідомонади можна побачити здебільшого дві пульсуючі вакуолі і так зване «вічко» — пігментну червону пляму (Практикум з систематики та морфології рослин, 1955, 12).
2. Те саме, що пігментований. Її [поліетиленову плівку] використовуватимуть для упаковки пігментного двоокису титану (Радянська Україна, 8.I 1971, 1).